Що не так з мером Херсона Ігорем Колихаєвим?

Вже трохи більше, ніж пів року мер Херсона Ігор Колихаєв знаходиться у росіян. В мережі точиться багато суперечок з приводу того "ким він був для Херсона?" Деякі містяни вважають, що він герой-мученик, який врятував місто, проте більшість вважає що Колихаєв латентний колаборант, який підігравав росіянам. Однозначну відповідь має дати слідство, коли мер Херсона опиниться на підконтрольній території.

Але станом на зараз є ряд припущень, які базуються на подіях, що не мають практичного сенсу, проте вони все ж мали місце бути.

З чого, перш за все, виникла підозра у співпраці Колихаєва з росіянами?

Була якась дивна вибірковість відношення росіян до української влади. Наприклад, мера Голої Пристані Олександра Бабіча, який відмовився співпрацювати з росіянами, військові рф викрали 28 березня 2022 року і досі утримують в полоні. Також, вони періодично викрадали інших посадовців, які мали проукраїнську позицію, або не погоджувались співпрацювати з окупантом.  

Проте Ігоря Вікторовича доля якось оминала. Він ніде не переховувався, ходив на роботу в міську раду. Виступав з проукраїнською позицією по телебаченню, вільно гуляв вулицями міста, розлого філософствував на своїй сторінці у фейсбуці та робив романтичні робочі фотосесії зі своїх прогулянок.

І, з невідомої поки для нас причини, до 28 червня 2022 року росіяни наче не помічали мера Херсона і його дій та позиції. Хоча, вже з квітня місяця за фразу "Херсон - це Україна" можна було заїхати на підвал з дуже неясними перспективами  повернення.

Мер найближчого до Херсону міста Олешки - Євген Рищук не зміг похвалитись таким відношенням росіян до себе. Ще шостого квітня він повідомив, що покинув Херсонщину через те, що до нього додому вдерлись росіяни і припустив, що мертвий мер нікому користі не принесе.

Тож, давайте повернемось в самий початок повномасштабного вторгнення, та відновимо ті події, які викликають багато питань до мера Херсона - Ігоря Вікторовича Колихаєва.

Оскільки автор матеріалу був присутній з самого початку початку подій у безпосередньому контакті з Колихаєвим та міською радою - будуть деякі тези, які були зібрані методом власних спостережень.

Як вже неодноразово зазначалось - в перший день повномасштабного вторгнення Колихаєв вів себе дуже мляво та безініціативно, здебільшого якщо якісь події і вникали, то завдяки особистій ініціативі його заступників і підлеглих.

24 лютого Колихаєв зробив заяву про те, що він у Херсоні, над Херсоном майоріє Український прапор. 25 лютого розповів про введення в країні комендантської години.

А вже 28 лютого Ігор Вікторович робить публікацію, де закликає фінансово підтримати Херсон. Проте, замість очікуванних реквізитів спецфонду Херсонської міської ради, він публікує реквізити свого іменного благодійного фонду імені Ігоря Колихаєва.

Як витрачались кошти і яка була допомога від благодійного фонду імені Колихаєва - з'ясувати не вдалось. Опитування серед мешканців міста не виявили допомоги від цього фонду. А сайт фонду на якому б мали бути звіти про діяльність - неактивний.

Також, в реєєстрах не вдалось знайти фінансової звітності благодійного фонду за 2022 рік.

Наразі в повітрі висять питання

1. Чому мер міста збирав гроші на допомогу місту у свій приватний благодійний фонд замість спеціальних фондів міської ради?
2. Яка кількість коштів була зібрана?
3. Яку допомогу херсонцям здійснював цей фонд та скільки з зібраних коштів на це було витрачено?

Як згодом з'ясувалось, Благодійний Фонд Ігоря Колихаєва публікував чужі звіти волонтерів, видаючі їх за свої.

Після окупації міста Ігор Колихаєв написав наче все більш менш стабільно, прапор український, живемо.

За свідченнями депутатів міської ради в перший день до Колихаєва приходили міські проросійські провокатори Кирил Стремоусов та Валерій Кулешов. Ці двоє давно товаришували та мали багато зв'язків через спільні схеми і проекти. Вони деякий час спілкувались за зачиненими дверима.  Про що - досі не відомо.

А вже через декілька днів Стремоусов "заснував" організацію "Комітет спасіння Херсонщини", який самовільно взяв типу функції типу "влади" в регіоні, згодом ця "організація" трансформувалась в окупаційну владу.

А Валерій Кулешов, спочатку намагався дискредитувати представників влади, які публічно демонстрували проукраїнську позицію. (Насправді, Юрій Соболевський не мав відношення до керування терообороною. Але намагався чинити перепони аби ускладнити та уповільнити окупантам процес окупації міста).

А потім відкрив "благодійний фонд" в офісі партії Ігоря Колихаєва "Нам тут жити" та записував агітаційні відео, де представляв мера міста, як сильного "хозяйственіка", який не кинув місто напризволяще.

Поруч із цим, вів пропагандистську діяльність, в якій намагався донести, марність спротиву росіянам, та і взагалі "це не наша війна, нам час подумати про себе і своє місто, а все інше станеться і без нас".  

20 квітня, Кулешов був розстрілянний невідомим у власній машині, а Ігор Колихаєв в ефірах телеканалів не зміг сформувати, якусь зрозумілу позицію з приводу Валерія та контактів з ним.
Також, за інформацією від джерел у міській раді останні пів року до повномасштабного вторгнення Кирило Стремоусов частенько зустрічався за очільником міста та його найближчим оточенням, проте, про що саме відбувалось спілкування -  досі невідомо.

Питання -  що пов'язує Ігоря Колихаєва, Кулешова і Стремоусова, також займає уми багатьох, хто хоч трохи розуміється у політичних подіях Херсона.

Розстріл мітинга та суботники

Десь з середини березня поведінка Ігоря Колихаєва почала прогресувати у дивності публічних проявів реакцій на події, які потребували публічної оцінки та відповіді.

Одна з цих подій - це побиття, розстріл мирного мітингу в центрі міста, і реакція мера на це.

21 березня російські військові кийками та пострілами розігнали мітинг "Херсон - це Україна", скалічили та забрали до катівень його учасників.

В той же день Ігор Колихаєв публікує досить дивний допис, в якому мимохідь згадує, що десь там в місті була стрільба. Але розмиває увагу з цього інформаційного приводу іншим, про ліки, і завершує публікацію тим, що його насправді розчарував неохайний вигляд міста. Тому "гойда всі на суботник, на весь квітень місяць!"

Виникає питання, а як можна в ефірі національних телеканалів казати Херсон - це Україна, при тому проігнорувати те, що росіяни стріляли в людей на мітингу "Херсон - це Україна", який відбувався 900 метрів від твого кабінету? І до чого ці суботники?

Проїзд, підтримка бізнесу та міський бюджет

Десь з кінця березня Ігор Вікторович взявся за міське господарство. Але, на відміну від інших міст, якось в іншу сторону.

Якщо проаналізувати публікації очільника міста з початку війни, то можна виокремити декілька тез, які фігурують у його публікаціях.

- Немає грошей в бюджеті,
- філософські бізнес-роздуми, аля Роккі стайл,
- та "я з вами, я не втік".

Незважаючи на те, що більшість бюджетних програм було паралізовано і не працювало, що автоматично розвантажує бюджет міста, Колихаєв чи не щодня казав "грошей немає" і через це провів "бюджетні реформи", так сказати, антикризовий менеджмент. І протягнув через виконком ціну на проїзд в маршрутках 10 гривень. На відміну від інших міст, які навпаки для підтримки громадян зробили безкоштовний проїзд для місцян.

Пояснюється це тим, що зазвичай протягнути рішення підвищення тарифу на проїзд було дуже складно. Це викликало великий суспільний спротив, бо при збереженні низької якості транспорту, поганому графіку чи не щороку маршрутна мафія вимагала підвищувати ціни і не надавала обгрунтування для цього рішення. Тому, зазвичай, всі виконкоми з цього питання мали явний корупційний інтерес. А тут вже було точно зрозуміло, що мітингувати ніхто не вийде, бо пару днів тому людей на мітингу постріляли.

Насправді, зробити дотацію, наприклад, зі свого фонду, куди Ігор Вікторович зібрав десятки мільйонів гривен і оплатити херсонцям безкоштовний проїзд було неважко. Так само можна було зробити дотацію з бюджету на безкоштовний проїзд, але на бюджетні кошти були інші плани.

Життя в місті було паралізоване, не так багато людей користувалось транспортом, за рахунок перерозподілу вільних бюджетних залишків можна було допомогти людям, але Колихаєв вирішив що важливіше допомогти "бізнесу".

Також, змін зазнали інші сфери - бюджетникам він урізав зарплату на 2/3 ставки, а деяких змусив піти у відпустку за власний рахунок. При тому, як з'ясувалось з самого початку ті особи, які стали колаборантами отримували просто космічні виплати, премії та надбавки.

Видання кавун сіті стверджує, що колаборантка Аліса Вербицька з бюджету міста отримувала зарплатню розміром в десятки тисяч гривень.

Це ж видання стверджує, що написало запит до Галини Лугової і з'ясувалося, що інші колаборанти отримували зарплати у сотні тисяч гривень, в той час, як працівники міської ради, які зберігали проукраїнську позицію, отримували десь біля 5 тисяч гривень.

Коли ж скандали про відсутність зарплат і фінансування дійшли до Києва один народний депутат зробив запит у казначейство і виявилось що за 3,5 місяці Колихаєв примудрився витратити 2,1 мільярди гривень з 3,1 всього річного бюджету міста. При тому, що більшість бюджетних програм банально не працювали через окупацію.

Інсайдер міської ради надав фінансові документи, які ще 15 березня підписав начальник Херсонської ВА Генадій Лагута. Це лише частина від необхідного обсягу, в документах, що є в наявності розписані куди будуть спрямовані лише 306 мільйонів гривень. З яких 253 мільйони мають потенційний високий корупційний ризик і викликають багато питань з приводу доцільності таких затрат під час окупації.

Один з прикладів - це послуги озеленення, на 12 мільйонів гривень. І, якось так склалось, що квіти і фонтани були висаджені за прямою вказівкою мера міста прямо до 9 травня.

Фіналом цих бюджетних коливань стала абсолютно незрозуміла публікація мера, після якої у багатьох почали виникати питання "А що ж таки відбувається з херсонським очільником?"

Чомусь при можливості працювати з бюджетом Ігор Вікторович розвів паніку з того, що нам не дадут кредити. Але навіщовони були місту? Гроші в бюджеті були, а також біли гроші в благодійному фонді Ігоря Колихаєва.

Навіщось він згадав про закриття питання з пенсіями. Але зовсім незрозуміло, яке відношення має місто до виплат пенсій. Пенсії виплачує Пенсійний фонд з державного бюджету. Пенсії ніколи не виплачувались з бюджета міста.

І завершилась ця публікація якимось істеричним абзацом, куди підуть працювати наші діти без ЗНО і виправданнями своєї пристрасті до суботників.  При тому, що знову ж таки освітня сфера не входить до компетенції сфери впливу міського голови.

З усього переліку в цьому блоці тут складно навіть виокремити якесь конкретне питання, кожен пункт викликає величезний спектр питань "Чому? Навіщо?"

Колихаєв, громадськість та звернення до президента

Час в окупації йшов, а Ігор Вікторович продовжував собі ходити по вулицях, робити суботники, селфі і виступати по телебаченню. І у багатьох херсонців почало виникати багато питань. Чому очільників інших громад за патріотичну позицію забирають на підвал, а Колихаєва ні. Чому колишнього мера Херсона забрали в катівню чи не з перших днів війни, а діючого мера ні? До чого розповіді про комунальні "блага" заради яких він, начебто, залишився, коли насправді вони від нього не залежать?

У відповідь на ці закиди Ігор Вікторович почав масово банити херсонців на своїй сторінці у фейсбуці. Фактично можна було писати лише компліментарні коментарі. Будь-які інші коментарі, типу "а чому до вас немає питань у росіян, чи навіщо ви підняли ціну на проїзд" - це був майже гарантований візит до чорного списку.

Але такі самі питання починали задавати і журналісти до яких справно в ефіри приєднувався Колихаєв.

В один момент мер Херсона написав листа президенту з проханням роз'яснити, як йому працювати в окупації.

На що йому представник президента в області, на той час начальник обласної військової адміністрації Генадій Лагута надав розлогу широку відповідь де пояснив порядок дій міського голови. Серед яких був пункт: "змінити власне місцеперебування за погодженням з начальником обласної військової адміністрації для уникнення можливості захоплення в полон себе чи членів своєї сім'ї."

Достеменно невідомо чи погоджував свої дії мер міста з головою військової адміністрації. Але після цих публічних переписок, питання широкого загалу хоч і не стало зрозумілим, але трохи вщухло. Хоча варто відзначити, за свідченнями херсонців Ігор Колихаєв до останнього вільно пересувався містом через блокпости, на блокпостах демонстрував якийсь папірець, його машина не доглядалась. Іншими словами, не можна було скласти враження, що в нього є причини чогось остерігатись.

Списки жителів, бомбосховища та опалювальний сезон на початку літа

9го травня Головне управління розвідки України публікує інформацію, що росіяни вимагають у голів ОСББ списки порожніх квартир.

На той момент голови ОСББ намагались максимально уникати взаємодії з росіянами і треба сказати, що досить успішно.

Але вже через три тижні Ігор Колихаєв зробив майже точно таке доручення, яке намагались зробити окупанти.

У коментарях виданню бігус інфо, він намагався пояснити, що це треба для запуску опалювального сезону. Але, чесно кажучи, ми вперше стикаємось з тим, щоб підготовку такого масштабу робили в перший день літа.

"Мер також  пояснив, що паралельно з цим збирають дані про стан бомбосховищ і підвальних приміщень, щоб порахувати, чи відповідають вони кількості містян, які лишились у Херсоні, та надавати мешканцям коректні інструкції, щодо них на випадок контрнаступу ВСУ або повітряних тривог." - цитата з коментаря Колихаєва.

Проте, ця інформація не знайшла підтвердження. Взагалі, з початку 2022 року влада міста чотири рази обіцяла щось зробити з бомбосховищами і за 2022 рік так і не зробила.

Перший раз 09.02.2022 міська рада опублікувала, що на доручення Колихаєва проінспектували сховища.

Другий раз, Колихаєв доручає "перевірити" стан бомбосховищ 05.04.2022. Вже під час окупації.

Третій раз, вже цим дорученням від 01.06.2022 року

І вже після деокупації Херсона, вчетверте цим почала перейматись військова адміністрація Херсона.

Тобто, можно сміливо казати, що пункт про перевірку бомбосховищ в цьому дорученні задля того "аби розбавити картинку". І якось так співпадає, що він дуже грав на руку окупантам.

Захоплення Колихаєва, покази свідків, свободу бізнесменам

Після того, як надійшла відповідь народного депутата, про те, що Колихаєв за 3,5 місяці витратив майже весь річний бюджет міста казначейство України перестало проводити платежі для Херсона.

Цю інформацію було опубліковано 23.06.2022 року. Тобто Колихаєв втратив свою єдину фактичну цінну властивість - можливість роспоряджатись коштами бюджету міста. Ще й один на один з величезною купою питань звідусіль. Питання були вже і у правоохоронців, і у журналістів, і у пересічних громадян, навіть у його підлеглих були питання, візитери від росіян також задавали питання "а шо не так". Аномальна недоторканність Ігоря Вікторовича при збереженні статуса-кво викликала жваві дискусії з обох боків, при тому на момент затримання градус дискусії був на межі чи не національного обговорення.

28 червня Ігоря Колихаєва затримали російські силовики, коли він приїхав на комунальне підприємство, про це розповідала його радниця на своїй сторінці у фейсбук.

Це затримання, як і вся діяльність Колихаєва під час окупації також було аномальним.

По перше, на той момент росіяни вперше визнали, що вони когось затримали в Херсоні. До цього жодного разу при викраденні людей вони цього не визнавали.

По друге, Кирило Стремоусов зробив заяву з приводу затримання Колихаєва. І якщо послухати, що каже заступник гауляйтера - то Колихаєва начебто затримали за крадіжку бюджетних грошей з українського бюджету (це з фактичних звинувачень, абстрактні ми не брали до уваги).

Після цього, подробиць про долю Колихаєва від росіян не надходило.

Ще за часів окупації мені вдалось зустрітись с заступником мера Херсона Володимиром Пепелем. Він розповів ті дивні речі, які він відмітив для себе:

"28 червня день Конституції України. Мав бути вихідний. Ніхто не мав працювати, ми всі хотіли собі тихенько відсвяткувати вдома з родинами. Але подзвонив Колихаєв і сказав збирати всіх. Я йому сказав, нащо так поспішати, термінового нічного не має, тим більше ми в багатьох моментах сильно обмежені у діях. Давайте дамо людям вихідний. Проте, він не став мене слухати і сказав всіх зібрати. Коли ми зібрались, пройшло десь пів години, під'їхав Колихаєв, а через декілька хвилин залетіли росіяни і забрали його." - переказ розповіді Володимира Пепеля, під час офлайн розмови, коли вдалось відшукати його в окупації.  

Далі в мережі напередодні "референдуму" з'являлись якісь зовсім дивні відео, де начебто якісь підприємці жаліються на бєспредел, вимагають повернути Колихаєва і акцентують увагу на тому, що в таких умовах рефендум не проводиться. І взагалі "референдум" зірвано через те, що мера забрали. Месендж цього посилу натякає, на те що референдум пройде нормально, якщо повернуть Колихаєва.

Канал, який опублікував це, зазвичай публікував одеські новини, а останні два роки взагалі припинив свою діяльність.

На цьому закінчується інформація, яку вдалось зібрати про мера Херсона Ігоря Колихаєва та його дії під час окупації Херсона.

Хто він? Зрадник, патріот, конформіст на двох стільцях, чи подвійний агент з хитрою та глибокою легендою? Достеменно ми не знаємо, відповідь на це можливо ми отримаємо після закінчення війни, або якщо його заберуть від росіян до зони дії українського законодавства. Але поки перспектив просування в з'ясуванні цього питання не передбачається, українська влада не поспішає підіймати питання обміну мера Херсона... Тож, поки висновки та відповіді кожен шукає для себе сам. Ми лише задаємо питання, а, як кажуть спеціалісти, правильно сформульоване питання має в собі 90% відповіді.

Якщо вам подобаються наші матеріали та ви хочете підтримати нашу діяльність ви можете задонатити нам на патреон чи на банку.